Релігієзнавчий словник – Т

Табу – релігійна заборона у первісних народів на речі або дії, вимовляння певних слів, на їжу, відвідування певних місць у храмі, святилищі тощо, за порушення якої неминуче настане надприродна кара, хвороба чи смерть. Система табу була особливо розвинена у Полінезії, де вона частково замінювала державні закони. Численні табу включені в різні релігії у вигляді заборон, вимог і правил, порушення яких вважається гріхом.

Таїнства – у християнстві культові обряди, через які згідно з церковним віровченням віруючим передається благодать Божа як необхідна умова для спасіння. Католики та православні визнають сім таїнств: причастя, хрещення, миропомазання, священство, сповідь, соборування і шлюб. Більшість протестантських течій визнають лише хрещення (водне) і причастя (хлібопереломлення), що вважаються символічними обрядовими діями і містичного значення не мають. Офіційно таїнства були затверджені на Ліонському соборі в 1279 р. і визнані католицькою церквою, дещо пізніше вони були включені до православного культу як обов'язкові.

Талмуд – збірка релігійних трактатів, у яких викладено ідеологічні, релігійно-етичні і філософські засади іудаїзму феодальної епохи. Як усна традиція Талмуд виник в II–І ст. до н.е., його письмове оформлення тривало з III до V ст. н.е. В Талмуді викладено основні догмати іудаїзму, система релігійних обрядів, що містить 248 настанов і 365 заборон, релігійно-етичні норми, міфи та історичні перекази. Формування Талмудів пов'язане з діяльністю соферім (книжників), які очолювали синагоги і започаткували пояснення Тори (закону) відповідно до вимог життя євреїв у діаспорі. В 210 р. глава школи танаїв (законовчителів) Єгуда Ганаа зібрав великий матеріал пояснень і оформив їх у збірку книг під назвою Мішна (пояснення вчення). Мішна містить 63 трактати, що утворюють 6 розділів. Згодом Мішна стала об'єктом подальшого коментування, оскільки життя євреїв у діаспорі призводило до асиміляції, втрати мови, звичаїв і релігії. Внаслідок цього створюється Гемара (завершення пояснень), яка ввела нові релігійно-правові вимоги щодо життя євреїв у діаспорі. Мішна і Гемара утворили книгу Талмуд, де викладено вчення. Існує два варіанти тексту Талмуду – Вавилонський, створений у діаспорі, і Єрусалимський, створений в Палестині. Талмуд – визначна історико-культурна і літературна пам'ятка, важливе джерело соціально-економічної історії і культури єврейського народу.

Танатологія – вчення про смерть, у вузькому розумінні розділ медико-біологічних дисциплін, у широкому – філософська концепція смерті та безсмертя. В наш час існує багато свідчень людей, які перебували в стані клінічної смерті, що загострили боротьбу двох точок зору на безсмертя. Одні вважають, що свідомість людини повністю зникає внаслідок смерті, інші наполягають на тому, що свідомість після смерті тіла переходить в іншу сферу буття. Навіть деякі християнські богослови готові прийняти східне вчення про перевтілення душ. Нині набули поширення різні спіритичні вчення про потойбічний світ і можливість контактів живих людей з душами померлих. Популяризатором цих ідей став Р. Муді.

Тіара папська – потрійна корона папи римського, з хрестом угорі, прикрашена діамантами. Символ його потрійної влади: намісника Христа на Землі; католицького первосвященика; вчителя і пастиря (монарха папської держави – нині Ватикану).

Тонзура – виголене місце на маківці, знак належності до духовенства у католицизмі.

Треба – молитва і служба, що здійснюється священиком на прохання одного або кількох віруючих. Треби викладені в спеціальній богослужбовій книзі – Требнику.

Тропар – молитовний урочистий спів на честь будь-якого свята чи святого.

Джерело:

Лебедєва Н.Г. та ін. Релігієзнавство: Навч. посібн./ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 с.