Релігієзнавчий словник – К

Кааба (буквально куб) – головна мечеть мусульман у місті Мекка, в якій міститься «чорний камінь», нібито посланий Аллахом з неба. Кааба є святилищем і місцем паломництва мільйонів мусульман арабського Сходу.

Каббала – теософське релігійно-містичне вчення, поширене серед прихильників іудаїзму. Каббала являла собою особливий спосіб символічного тлумачення священних текстів, при цьому словам та числам надавалося містичне значення. Крім того, Каббала – різновид практичної магії, метою якої є вплив на надприродне за допомогою зосередженого споглядання і розгадки таємних імен Бога, виконання різних молитов і вербальних формул, розшифровки літерних і цифрових комбінацій. Особливий вплив мала на послідовників християнства та ісламу.

Кагал (громада) – форма самоврядування у єврейських громадах у країнах Східної Європи. Правління в іудейській громаді побудоване на основі теократичного принципу. Кагал очолювався рабином, який мав право судити, карати і відлучати від релігії. Кошти, необхідні для утримання адміністративного кагального апарату, надходили за рахунок податків. Кагал гал керував не лише релігійним, а й економічним і політичним життям євреїв.

Кадило – посудина для куріння фіміаму під час християнського богослужіння. Являє собою круглу металеву чашечку з пересувною кришкою, підвішену на 3–4 ланцюжках, з'єднаних у верхній частині. В кадило кладуть жаринки, на які насипають ароматичну смолу, ладан або інші запашні речовини. Запозичено християнством з релігій країн Близького Сходу.

Калим – шлюбний викуп за наречену її батькам або родичам. Поширений в основному серед мусульман. Крім того, сплата калиму розглядається як попередня умова укладання шлюбу.

Канон – встановлене християнською церквою правило, яке не підлягає зміні і має сприйматись як Богом дана істина. Таким є символ віри, догмат про Ісуса Христа, книги Святого Письма та ін. Крім того, це сукупність правил у галузі богослужіння, проведення обрядів, вияв ієрархічних стосунків, церковного права.

Канонізація – зарахування церквою до лику святих і введення культу нового святого.

Канонічне право – сукупність правових норм, що ґрунтуються на церковних канонах (правилах). Склалося історично і обумовлене тією роллю, яку відіграє церква в тому чи іншому суспільстві. Норми канонічного права не є правовими, оскільки вони не мають юридичної санкції. Вони мають значення лише для певної християнської церкви.

Капела – у католицькій та англіканській церквах невелика культова споруда для проведення родинних або приватних богослужінь і молитов, а також для зберігання релігійних реліквій.

Капелан – 1. Католицький священик, який перебуває при капелі, а також помічник парафіяльного священика. 2. В лютеранській церкві помічник проповідника. 3. В англіканській – священик при домашній церкві. 4. Військовий священик в арміях багатьох західних країн для проведення богослужінь у військових частинах, нагляду за моральним і духовним станом солдатів, їхньої ідеологічної обробки. Капелан представляє в армії інтереси тієї церкви, до якої сам належить і підпорядкований її керівництву.

Капітул – 1. Рада каноніків при єпископі або кафедральному соборі у католицькій і англіканській церквах, яка бере участь в управлінні діоцезією (єпархією). 2. Колегія при настоятелях католицьких чернечих і військово-чернечих орденів.

Каплиця – невелика молитовна споруда без вівтаря. Каплиці встановлювалися на перехресті шляхів, біля джерел води, на кладовищах тощо.

Капуцини – монахи жебракуючого католицького ордену, заснованого в 1525 р. в Італії з метою протидіяння Реформації. Члени ордену активно займалися місіонерською діяльністю і завзято захищали папську духовну владу. Існують до нашого часу.

Кардинал – вищий духовний сан у католицькій церкві. Право возведення у кардинальський сан належить лише папі римському. Кардинал – найближчий радник папи. Після смерті понтифіка вони обирають із свого середовища нового папу. Основною відзнакою кардинала є червона мантія.

Карма – поняття, яким у брахманізмі, буддизмі та індуїзмі називають своєрідну містичну силу або автоматично діючий «закон відплати», згідно з яким поведінка людини в реальному житті зумовлює її нинішню долю і посмертний стан душі. Остання зазнає багато перевтілень. За праведне життя людина може досягти мокші, тобто спасіння чи повного звільнення від страждань.

Катехізис (повчання) – книга, що містить короткий популярний виклад основ християнського віровчення і моралі, викладених у формі запитань і відповідей. Він побудований, як правило, на основі Символу віри, заповідей Божих, молитов; іноді включає літургійні пісні та ілюстрації на біблійні сюжети; використовується для початкової релігійної освіти. Катехізис буває католицьким, православним, протестантським.

Католикос (головний) – титул верховних ієрархів вірмено-григоріанської та грузинської православної церков.

Келія (кімната) – окреме помешкання для проживання ченців у монастирі або біля нього. В келії проживають один або два ченці.

Кірха – лютеранський храм, для якого характерні строгі форми і скромний інтер'єр.

Клерикали – релігійні діячі, що виступають за посилення ролі церкви в суспільно-політичному житті, клерикалізацію школи, преси, культури тощо; члени релігійних політичних партій, об'єднань, спілок та ін.

Клерикалізм – суспільно-політична течія, що домагається посилення ролі церкви і духовенства в усіх сферах суспільного життя.

Клір – узагальнена назва у християнстві священнослужителів.

Клобук – ковпак православних ченців, чорного кольору, який складається з камилавки – циліндричної шапки, розширеної доверху, і куколя – тканини, що спускається вниз трьома довгими кінцями. Колір і форма елементів клобуку, наявність різних символів і прикрас засвідчують місце його володаря у церковній ієрархії. Митрополити та патріарх носять білі клобуки.

Коадьютор – духовна особа у католицькій церкві, яка призначається як заступник кардинала чи єпископа на випадок його хвороби або втрати працездатності через похилий вік. У православній церкві такий заступник називається вікарій.

Коляда – цикл стародавніх слов'янських новорічних дохристиянських свят, у період зимового сонцестояння, присвячених аграрному культу, що супроводжувалися веселими звичаями (перевдяганням, іграми, танцями, ворожінням, піснями, висловлюванням господарям щастя та благополуччя й обдаруваннями колядників тощо). З поширенням християнства коляди за часом збігалися із святом Різдва. Пізніше церква багато з обрядів коляди асимілювала з християнськими культовими діями.

Конгрегації – органи управління Ватикану як центру всесвітньої католицької церкви. Вони мають широко розгалужений апарат, який перебуває безпосередньо при папі та римській курії, а також функціонує у багатьох країнах світу. Конгрегації є провідниками політики Ватикану, контролюють і спрямовують діяльність установ і відомств католицької церкви.

Конклав – зібрання кардиналів для обрання нового папи, а також назва залу Сикстинської капели у Ватикані, де відбувається це зібрання. Вхідні двері до капели замикають і не розкривають доти, поки не буде обраний новий папа.

Конкордат – угода між папою римським та урядом певної країни, якою визначаються умови діяльності й привілеї католицької церкви. В угоді також визначаються умови дипломатичних відносин з Ватиканом, питання оподаткування, призначення єпископів, сімейно-шлюбних стосунків та ін.

Конфесія (віросповідання) – релігійний напрям, який має більш-менш чітку організаційну структуру, власне віровчення і культову практику, що відрізняє його від інших релігійних церков і організацій.

Конфірмація – католицьке таїнство миропомазання, що здійснюється над дітьми у віці 7–12 років єпископом в урочистій обстановці в присутності батьків і рідних дитини. У православних миропомазання здійснюється одночасно з хрещенням немовлят. У протестантів цей обряд не є таїнством, а розглядається як публічний акт, що символізує досягнення молодими людьми повноліття (15–17 років), які здатні свідомо прийняти релігійне віровчення.

Коран (від араб. «аль куран» – те, що читають) – основна священна книга мусульман. Згідно з віровченням ісламу Коран існує вічно, оригінал зберігається в Аллаха, який частинами у формі віщих снів передав Мухам меду через ангела Джебраїла. Коран – найбільший твір арабської прози VII ст., ділиться на 114 сур (розділів), кожна з них розподіляється на аяти (фрази) різної величини (від 286 до 3 аят). Коран був переданий пророку спочатку в Мецці, а потім у Медині. При житті Мухаммеда Коран існував в усній формі, а після його смерті оформлений як рукописна книга, що вважається основою віровчення. Містить релігійні настанови, повчання, правила, заборони, накази культового, юридичного і господарського характеру, вимоги морально-етичної поведінки. Для розуміння та інтерпретації Корану необхідно було створити традицію тафеїра (схоластичне тлумачення тексту) і доповнити іншими віросповідними книгами: Суною та Шаріатом. Коран є цінною історико-культурною пам'яткою середньовічної епохи історії арабів.

Креаціонізм (від лат. – створюю) – релігійне вчення про створення світу Богом з нічого. Ідеї креаціонізму поширені в багатьох релігіях, але найбільш виражені в іудаїзмі, християнстві, ісламі. Креаціонізм фактично до XIX ст. панував в усіх галузях знань. Нині панує ілюціоністська теорія походження світу. Крім того, використовуються і модерністські форми креаціонізму, такі як концепції божого «першоатома», перманентного творіння, християнського еволюціонізму тощо.

Крилос – місце для півчих, читців та причетників у православному храмі, розташоване перед іконостасом праворуч і ліворуч від амвону.

Кришна (з інд. санскр. – чорний, темний, Верховний) – в індуїстській міфології Бог-рятівник, одне з перевтілень верховного Бога Вішну. В релігії Товариства Свідомості Кришни він є втіленням Верховної Особи Господа. Вважається, що Кришна – реальна історична особа, що згадується у ведичній літературі як мудрець і пророк, мудрий політик і хоробрий воїн, який поступово був обожнений. У книзі «Бгагавад-гіта» Кришна зображується як втілення найвищого Божества в кришнаїзмі.

Ксьондз – назва духовної особи в римо-католицькій церкві Польщі, переважно священика.

Курія – назва уряду міні-держави Ватикану. Складається з різних трибуналів (судових палат), секретаріатів (у справах віри і мирян екуменізму), різних комісій, а також кардинальської колегії і єпископського синоду з дорадчими функціями. Очолює курію статс-секретар у чині кардинала.

Кущі (інша назва – сукот) – іудейське свято, відзначається восени в пам'ять про сорокарічний вихід євреїв з вавилонського полону. Згідно з традицією свято проводиться у куренях з солом'яною або листяною покрівлею, що називається сукка й символізує вдячність Богу за добрий врожай і щасливий вихід з полону. У синагогах під час свята відбувається процесія, учасники якої тримають гілки пальми і верби, якими потім стукають об підлогу і випрошують дощу. В останній день свята починається річне коло читання Тори у синагозі.

Кюре (той, хто піклується) – католицький парафіяльний священик у Франції, Бельгії та деяких інших країнах Західної Європи.

Джерело:

Лебедєва Н.Г. та ін. Релігієзнавство: Навч. посібн./ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 с.