Релігієзнавчий словник – Д

Далай-Лама – титул глави ламаїстської церкви в Тибеті, якого шанують віруючі як «живого Бога» (бодхисатву) в образі людини. Титул Далай-Лама встановлений у XIV ст. Церковна й світська влада Далай-Лама є успадкованою (як і всі лами, він пов'язаний обітницею безшлюбності). Його спадкоємець, за релігійними правилами, обирається групою вищих лам, які нібито визначають, у кого з хлопчиків, народжених незабаром після смерті Далай-Лама, «перевтілився» попередній Далай-Лама.

Дацан – ламаїстський храм, монастир.

Декан – помічник абата в католицькому монастирі, старший священик у католицькій та англіканській церквах, який завідує справами кількох парафій, а також старший кардинал-єпископ.

Десятина – відрахування десятої частини всіх прибутків віруючого на користь церкви. В наш час зберігається в усіх християнських церквах і громадах. В ісламі різновидом десятини є закят.

Диякон – третій, нижчий сан священнослужителя, помічник єпископа і священика під час богослужіння у православній, католицькій, англіканській і протестантській церквах, у ряді сект (в останніх він не є священнослужителем). Протодиякон – перший або старший диякон, ієродиякон – диякон у ченців.

Догмат – основне положення того чи іншого віровчення, що визначається абсолютною істиною, яка має силу непохитного авторитету та не підлягає критиці. Вимога беззастережного визнання догмату, сліпого прийняття їх на віру – головна вимога християнської церкви. Заперечення будь-якого догмату розцінюється церквою як єресь і піддається анафемі. Догматика – систематичний виклад основних догматів.

Домініканці – католицький жебракуючий чернецький орден. Заснований на початку XIII ст. ченцем Домініком для боротьби з єретиками. З 1232 р. домініканці відали інквізицією, одержали право повсюдної проповіді та викладання в університетах. З рядів домініканців вийшли відомі схоласти (Альберт Больштед, Фома Аквіиський) і містики (Майстер Екхарт, Таулер). Домініканці усіма засобами допомагали папству придушувати антикатолицький та антифеодальний виступи. У наш час – один з найвпливовіших орденів.

Друге пришестя – у християнському віровченні очікувана друга поява Христа на землі для посоромлення «нечестивців» і дарування «блаженства» віруючим. Віра у друге пришестя поширилася серед християн з формуванням євангелійного міфу про земне життя Христа. Вчення про друге пришестя широко використовується церквою для зміцнення релігійної віри.

Дух – у релігії та міфології безплотна, надприродна сутність, яка уособлює людське мислення, свідомість, психічні здібності, В релігійному та ідеалістичному світогляді дух розглядається як первинне щодо природи. У релігіях під духом нерідко розуміється особливе нематеріальне начало, розумне і самодостатнє, тобто Божество. Звідси походить догмат християнського положення про третю іпостась Святої Трійці.

Духовенство (духівництво) – служителі культу, які вважаються посередниками між Богом і людьми, що здійснюють культові дії – таїнства, а також виконують роль проповідників віровчення певної релігії, У православ'ї духовенство поділяється на чорне (ченці) та біле (їм дозволяється одружуватись).

Дячок – церковний служитель, який допомагає диякону та священику в церковних справах, інша назва – причетник (паламар). Дячки у православній церкві звуться псаломщиками, оскільки найчастіше вони, в храмах читають Псалтир.

Джерело:

Лебедєва Н.Г. та ін. Релігієзнавство: Навч. посібн./ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 с.