Світові релігії. Християнство

Християнство, що зародилося в середині І ст. н.е. у східних провінціях Римської імперії, постає сьогодні як наймогутніша релігія світу. Її могутність і велич зумовлені двома чинниками. По-перше – кількість послідовників. Вона поширює свій вплив на 2 млрд. населення планети: як на віруючих, так і невіруючих, що відпочивають у святковий день християнства – у неділю (воскресіння), що присвячене воскресінню Ісуса Христа; стають кумами і хрещеними батьками дітей своїх друзів; за християнським звичаєм здійснюють похорони померлих; поділяють значну частину (якщо не більшість) християнських моральних принципів, зокрема 10 заповідей Мойсея тощо.

Незважаючи на те, що християнство, сягаючи своїми онтологічними витоками культури Стародавнього Сходу, здебільшого асоціюється з культурою Західного світу на противагу Східному з його дуже різними релігійними системами, воно представлено на всіх континентах планети й існує в найрізноманітнішому культурному середовищі.

Другим чинником, що забезпечує велич християнству, є найбільш широкий, досконалий і найаргументованіший релігійний світогляд. Християнство – найрозвиненіша релігійна система сучасного світу. У ньому, як ні в жодній релігії світу, вироблені всебічне вчення про Бога і докази його існування; доведена можливість молитовного спілкування віруючих зі світом надприродного; існування чудес, потойбічного світу, душі тощо. Такий стан християнської ідеології пояснюється тим, що християнство існувало й розвивалося серед найрозвиненіших народів останніх двох тисячоліть існування населення планети. Природно, що християнство, за таких умов, мало змогу пристосуватись до найпередовішої науки, до найвищого соціально-політичного розвитку, до найбільш найрозвиненішої культури своїх народів. Християнізовані народи впродовж останнього тисячоліття свого розвитку йшли попереду всіх народів світу. Вони здебільшого пройшли той історичний шлях, який ще мають здолати чи який долають інші народи планети. Разом зі своїми народами християнство теж пройшло цей шлях, на який очікують інші релігії.

До того ж християнство не просто пасивно існувало серед передової частини людства. Воно найактивніше і ефективно поставило собі на службу науку, культуру, соціальний прогрес своїх народів. Протягом двох тисяч років праці уми, генії людства слугували християнству. Серед них такі імена, як Квін Тертулліан, Августин Аврелій, Афанасій Великий, Іоан Златоуст, Тома Аквінський, Мартін Лютер, Жан Кальвін, Петро Могила, Блез Паскаль та багато інших. Їхніми зусиллями опрацьована ідеологія християнства, доведена його істинність. Вони зробили ідеологічно непорушними навіть такі положення, які, на перший погляд, довести раціонально неможливо, як, наприклад, вчення про Бога одного за своєю суттю і потрійного в особах (Свята Трійця), про непорочне народження Ісуса Христа тощо.

Джерело:

Лебедєва Н.Г. та ін. Релігієзнавство: Навч. посібн./ Н.Г. Лебедєва, О.Т. Джурелюк, Д.О. Самойленко. – Алчевськ: ДонДТУ, 2008. – 293 с.