Про підвищення якості вищої освіти (ринковий аспект)

Підготовка фахівців вищої кваліфікації нині є головною умовою неухильного економічного розвитку суспільства, важливим чинником соціального прогресу. Рівень підготовки спеціалістів у значній мірі залежить від якості освітніх послуг, які надають вищі навчальні заклади. Тому вельми актуальною є проблема досягнення належного рівня якості вищої освіти, створення відповідних умов для її поліпшення.

У вітчизняній літературі під якістю освіти, як правило, розуміють «ряд системно-соціальних якостей і характеристик, які визначають відповідність системи освіти прийнятим вимогам, соціальним нормам, державним освітнім стандартам». При цьому якість освіти розглядають у структурованому вигляді та пов’язують її з якістю самих вимог, якістю залучених ресурсів і якістю освітніх процесів. При визначенні рівня якості освіти, яку надають вищі навчальні заклади, виходять з різних критеріїв. Зокрема, до них можна віднести: престижність вузу, ефективність підготовки спеціалістів за відповідними показниками, ступінь розвитку наукових досліджень у поєднанні з досягненнями навчального характеру, відповідність якості підготовки фахівців вимогам потенційних роботодавців, користь вищого навчального закладу для суспільства в цілому тощо.

На нашу думку, правомірною є точка зору про необхідність розмежування понять «якість вищої освіти» та «якість освітньої діяльності». Під якістю віщої освіти пропонують розуміти володіння певною сумою знань, навичок, умінь, можливість на їх основі задовольняти власні та суспільні потреби. Якість освітньої діяльності має знаходити свій прояв у характеристиках ВНЗ і державних органів, які здійснюють управління в галузі вищої освіти.

Нині багато уваги приділяється удосконаленню змісту освіти, поліпшенню якості підготовки професорсько-викладацького складу, урізноманітненню форм і методів навчання, запровадженню нових видів контролю за освітньою діяльністю у вузах, розвитку світової співпраці у сфері освіти тощо. Але в умовах ринкової економіки цього вже недостатньо. На якість підготовки спеціалістів важливо дивитись з позицій кон’юнктури на ринку праці, враховувати його динаміку.

Вважаємо, що подальшої наукової розробки потребує системний розгляд якості вищої освіти, який вимагає адекватного узгодження дій закладів вищої освіти та запитів виробничої й невиробничої сфери щодо фахової підготовки студентської молоді. Ґрунтовним посередником у досягненні такої відповідальності виступає ринок праці, параметри якого віддзеркалюють стан справ в економіці в цілому. У зв’язку з цим розвиток системи вищої освіти слід ставити в залежність від чинників ринкового характеру, наприклад таких, як:

• поточний попит на робочу силу з огляду на її загальну кількість та структурованість по окремих спеціальностях;
• перспективний попит на робочу силу, який залежатиме від обраних пріоритетних напрямів розвитку економіки;
• конкурентоспроможність фахівців однакових спеціальностей на ринку праці;
• інвестиційний клімат в країні, реалізація обраних інвестиційних програм з відповідною затребуваністю фахівців;
• визначення розміру витрат на підготовку спеціалістів як похідної величини від прогнозованих темпів економічного зростання й відповідного обсягу валових інвестицій.

Але дбаючи про якість підготовки фахівців у ринкових умовах, необхідно зважати на певну обмеженість ринкового механізму регулювання руху робочої сили (на специфіку дії «post factum») і тому використовувати відповідні «запобіжники» з метою його коригування. У зв’язку з цим, на нашу думку, треба брати до уваги такі ключові моменти:

• здійснення упередженого переходу до підготовки фахівців нового профілю з огляду на інноваційні процеси в економіці;
• забезпечення належної мотивації майбутніх фахівців нових перспективних спеціальностей, створення необхідних економічних і соціальних умов для гарантування престижу їхньої праці;
• здійснення своєчасної перепідготовки фахівців, які будуть вивільнюватися з окремих галузей економіки внаслідок її інноваційної розбудови, скорочення втрат від безробіття;
• активне залучення молодих спеціалістів до різних сфер і галузей виробництва з метою їх відновлення після занепаду у кризові періоди;
• важливість комплексної підготовки фахівців по споріднених спеціальностях з метою гнучкого використання робочої сили;
• забезпечення соціального захисту молодих спеціалістів у разі необхідності.

Постійні зрушення, притаманні ринковій кон’юнктурі та ринковій економіці загалом, мають упереджуватися відповідними зрушеннями в освітній діяльності вищих навчальних закладів. Вважаємо, що трансформаційні зміни перш за все повинні торкатися саме освітніх процесів (їх змісту, форм, методів навчання) як більш динамічної складової освітньої діяльності. Що ж стосується ресурсної бази освітніх установ, то вона є усталеною складовою і змінюється повільніше та більш фундаментально. З огляду на це виникає проблема досягнення збалансованості освітньої системи на основі поєднання її стабільності з відносною гнучкістю заради підвищення якості освіти, якої потребують зміни ринкового середовища.

Конкретне розв’язання поставленої проблеми вимагає цілого комплексу заходів. До них, зокрема, можна віднести:

• систематичний перегляд цілей, стандартів і норм освітньої діяльності;
• поєднання стандартизації та варіативності навчальних програм;
• адекватний перегляд навчальних планів;
• постійне удосконалення педагогічних технологій, запозичення та впровадження передового світового досвіду навчання;
• повсякденне підвищення ступеня наукової новизни матеріалу, що викладається;
• створення умов для прогресуючої індивідуалізації навчання;
• пропонування розмаїття форм самостійної роботи студентів;
• використання різних каналів взаємодії між вузами та підприємствами заради отримання своєчасної інформації про стан ринку праці, запити та потреби роботодавців;
• підвищення гнучкості діяльності державних органів управління освітою.

Отже, ринкова економіка потребує адекватного розвитку системи вищої освіти. Вона пред’являє свої вимоги до оцінки якості підготовки фахівців. Система вищої освіти повинна стати складовим елементом, «вбудованим» у загальний функціонуючий ринковий механізм, і відповідати критеріям постійної трансформації ринкового середовища.

Джерело: Марчук Л.П. «Про підвищення якості вищої освіти (ринковий аспект)»