Фінансовий механізм інвестування інноваційної діяльності на основі державно-приватного партнерства
Партнерство приватного і державного секторів економіки повинно стати ключовим елементом інноваційної політики України. Інноваційна сфера економіки – одна з проблемних в плані вибору моделі державного втручання в економіку. Механізми державно-приватного партнерства (ДПП) стають важливим напрямом активізації інноваційної діяльності та використовуються для залучення приватних компаній з метою довготривалого фінансування соціально значущих проектів.
Світовими лідерами у сфері ДПП є Великобританія, Німеччина, США і Франція. Досвід використання моделі ДПП в інноваційній діяльності є у Фінляндії, Ізраїлі, Китаї та Індії. Інноваційне ДПП орієнтоване на забезпечення балансу інтересів всіх сторін, ефективне досягнення соціально-економічних цілей діяльності, підвищення інноваційної активності основних економічних суб'єктів, ефективності державного управління і зростання добробуту суспільства. Нерозвинутість партнерства влади і бізнесу може стати перешкодою поступальної реалізації стратегічних орієнтирів інноваційного розвитку держави.
ДПП в інноваційній сфері – це механізм спільного інвестування ресурсів держави і приватного бізнесу в реалізацію інноваційних проектів, розподіл витрат, результатів і ризиків партнерів для впровадження соціально значущих інноваційних проектів на взаємовигідній основі. Головна мета державно-приватного партнерства в інноваційній діяльності - технологічна модернізація, створення конкурентоздатної економіки і перехід до інноваційного шляху розвитку. По рівню і формам підтримки інноваційної діяльності у світовій практиці прийнято виділяти:
- державні стратегії активного втручання (Канада, Франція, Японія, Нідерланди) – наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність є визначальними чинниками економічного зростання національної економіки;
- державні стратегії децентралізованого регулювання (Великобританія, США) – відсутнє активне втручання і директивні зв’язки з суб’єктами інноваційної діяльності зі збереженням лідируючої ролі держави;
- змішані стратегії (Швеція) – державний сектор, який складає значну частину економіки, зацікавлений у підтримці високого ринкового потенціалу інноваційного сектора.
Фінансовий механізм інвестування інноваційної діяльності на основі ДПП охоплює наступні елементи: методологічне, нормативно-правове, мотиваційне, організаційне і фінансове забезпечення ДПП.
Перевагами цього механізму є: по-перше, для бізнесу – пряма державна підтримка інновацій, можливість інвестування під гарантії держави, по-друге, для держави – зниження бюджетних витрат за рахунок залучених коштів в сферу інноваційної діяльності, підвищення інноваційної активності пріоритетних галузей економіки, розподіл інноваційних ризиків.
Інструменти ДПП, які використовуються в сфері підтримки інновацій, можна класифікувати на адміністративні, фінансові та організаційно-правові. Основними напрямами підтримки інноваційної діяльності з боку держави є: урядові контракти (США, Франція, Великобританія, Німеччина), фінансове стимулювання (Австрія, Канада, Фінляндія, Німеччина), розвиток науково-технічної інфраструктури (Фінляндія, Німеччина, Японія).
Основні шляхи розвитку ДПП включають вдосконалення нормативно-правової бази, інституціональних основ спільної реалізації інноваційних проектів, надання державних гарантій при високих інвестиційних ризиках, дотримання прав і інтересів учасників партнерства. В економічній сфері необхідно розвивати пряме державне субсидування, державну участь у фінансуванні досліджень і розробок, страхування комерційних ризиків, гарантування позик, що надаються недержавними фінансовими структурами, прискорена амортизація устаткування, надання пільг по ставках орендної плати за приміщення, по митних обов'язковим платежам і зборам.
Джерело: Брікман Т.О. «Фінансовий механізм інвестування інноваційної діяльності на основі державно-приватного партнерства»