Економічна ефективність засобів виробництва

Економічна ефективність нових засобів виробництва – співвідношення між витратами на виробництво і впровадження нових засобів виробництва та отриманими від цього економічними результатами, що виражаються у збільшенні обсягів виробництва, підвищенні якості товарів і послуг, зниженні собівартості тощо.

Основними елементами зростання економічної ефективності нових засобів виробництва є впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), спорудження нових будівель, використання нових видів сировини, матеріалів, технологічних ліній тощо. Витрати на виробництво та впровадження нових засобів виробництва виражаються в обсязі капіталовкладень, які поділяються на прямі та побічні (наприклад, підготовка кадрів).

Найважливішу роль у зростанні економічної ефективності нових засобів виробництва відіграє впровадження принципово нової техніки – мікроелектроніки, комп'ютерних систем, гнучких автоматизованих систем, роботів тощо. Економічна ефективність нових засобів виробництва може бути у масштабі окремого підприємства (об'єднання), галузі, сфери економіки і всього народного господарства. Економічну ефективність нових засобів виробництва розраховують по всьому циклу робіт: проектування, наукові розробки нової техніки, споруди, виробництво нового зразка та його випробування, складання кошторису тощо. Обчислюють також величину витрат на впровадження нових засобів праці порівняно з існуючими, приріст випуску продукції, зниження собівартості, збільшення прибутку тощо.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.