В

Відкрита економіка

Відкрита економіка – економічна концепція яка досліджує вплив зовнішньоекономічних зв'язків на внутрішню макроекономічну систему країни. Виникла на Заході в повоєнний період, розвивається в умовах стрімкої інтернаціоналізації господарського життя та утворення інтеграційних об'єднань. На думку економістів (Г. Кіндлбергер, Є. Клеєр, С. Александер, Р. Харрод, Ф. Перру та ін.), головною відмінністю «відкритої економічної системи» від закритої є неможливість державного регулювання національного господарства без урахування зовнішньоекономічних чинників, насамперед таких, як міждержавний обмін товарами, капіталами та національними валютами.

Відкритий контракт

Відкритий контракт – біржовий контракт, який не закритий угодою (не ліквідований на кінець дня), наприклад, куплений, але не ліквідований продажем.

Відкритий контракт

Відкритий контракт – біржовий контракт, який не закритий угодою (не ліквідований на кінець дня), наприклад, куплений, але не ліквідований продажем.

Відмінності між економічною теорією та політичною економією

Відмінності між економічною теорією та політичною економією – розбіжності між двома економічними науками щодо предмета та методу дослідження. Розмежування між економічною теорією та політичною економією помітне вже у працях англійського економіста В. Джевонса, в яких він стверджував, що сферою вивчення економіки є чиста теорія, мета якої – обґрунтування універсальних закономірностей. Тому поняття «політична економія» Джевонс замінив терміном «економікс». Підстава – вихідна ідея неокласичної школи, зокрема маржиналістської теорії, про те, що рівноваги економічної системи можна досягнути лише на основі взаємодії попиту і пропозиції без участі держави.

Відмивання грошей

Відмивання грошей – сукупність операцій із грошима, заробленими незаконним способом (крадіжками, торгівлею наркотиками тощо), які здійснюють таким чином, щоб створити враження про легальні джерела їх появи в суспільстві. Найпоширенішими методами відмивання грошей є, зокрема, вкладення незаконних доходів в іноземні банки з наступним переказом вкладу в крашу власника грошей. Існує чимало інших методів відмивання грошей: укладання фіктивних угод про виконану роботу з наступним реальним рухом грошових потоків, підпільна купівля цінних паперів з наступним цілком легітимним отриманням доходів на них, перепродаж нерухомості, купівля виграшних лотерейних білетів, гра на тоталізаторах та ін. Відмивання грошей – це зворотний бік тіньової економіки.

Відновна вартість основних фондів

Відновна вартість основних фондів – вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах за певний період часу (рік). Розрізняють повну відновну вартість основних фондів і відновну вартість основних фондів без величини зношування (залишкову). Повна відновна вартість основних фондів – це витрати на їх відтворення за сучасними цінами.

Відносини у промисловості

Відносини у промисловості – теорія та практика взаємовідносин між адміністрацією підприємства та найманою робочою силою. Основними формами таких відносин є регулювання оплати праці й зайнятості, порядок прийняття і перегляду колективних договорів тощо. Термін «відносини у промисловості» використовується в західній економічній літературі.

Відносні величини

Відносні величини – величини, які отримують порівнянням двох показників. У статистиці відносна величина – це узагальнюючий показник, який дає числовий вимір співвідношення двох порівнюваних статистичних величин. При цьому головна вимога правильного розрахунку відносної величини – порівняльність порівнюваних показників.

Відносна додаткова вартість

Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, що утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочою дня. Виробництво відносної доданої вартості широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за умов конкуренції між капіталістами. Скорочення необхідного робочого часу може здійснюватися внаслідок зменшення вартості товару робоча сила із підвищенням суспільної продуктивності праці, передусім на товари широкого вжитку.

Відносне перенаселення

Відносне перенаселення – частина працездатного населення суспільства, яке не може продати свою робочу силу і стає безробітним. Таке перенаселення називають відносним, оскільки в економіці розвинутих країн світу значною мірою не використовуються виробничі потужності (рівень їх завантаження становить приблизно 75-80%). Мільйони людей живуть нижче офіційно встановленої межі бідності, в т. ч. чимало голодуючих, яким потрібні додаткові товари і послуги, мільйони безробітних, які хочуть працювати, але вони зайві порівняно з попитом.