Валютні резерви – запаси іноземної валюти та золота, що знаходяться в розпорядженні центральних банків, фінансових органів приватних, комерційних банків країни, в міжнародних та транснаціональних компаніях для здійснення своєчасних платежів у міжнародних розрахунках. Найважливіша частка валютних резервів – централізовані запаси іноземної валюти, золота та міжнародних валютно-платіжних засобів (СДР, ЕКЮ). До валютних резервів належать також валютні ресурси комерційних банків в іноземній валюті, авуари держави в іноземній валюті на рахунках, вільні залишки, що знаходяться на рахунках у банках інших країн, вкладення в іноземні цінні папери наявні іноземні банкноти та монети, офіційні резерви країни в МВФ, валютні активи міжнародних та транснаціональних компаній іноземна валюта, що знаходиться у приватних комерційних банках, може бути використана державою для міжнародних розрахунків лише через впровадження валютних обмежень (одного з елементів валютної політики й валютного регулювання).

Валютні умови контракту – умови, які узгоджують експортери та імпортери при укладанні зовнішньоекономічних контрактів. Валютні умови контракту містять: 1) валюту ціни контракту, 2) валюту, в якій здійснюватимуться розрахунки між партнерами, 3) курс перерахунку валюти ціни на валюту платежу (якщо вони не збігаються), 4) застереження, що захищають кожного з партнерів від валютних ризиків (через несприятливі зміни валютних курсів або зниження купівельної спроможності окремих валют), 5) умови розрахунків (готівковий платіж або кредит) 6) форму розрахунків (інкасо, переказ, акредитив тощо), 7) засоби платежу (векселі, чеки та ін.). Валютою ціни контракту переважно обирають найстабільнішу на час укладання угоди валюту або валютний “кошик”.

Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державної скарбниці, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні папери (акції, облігації, векселі державної скарбниці тощо), виражені в іноземній валюті, золото у вигляді злитків і монет, сертифікати, облігації та інші цінні папери, номінал яких виражений у валюті, природне коштовне каміння (алмази, рубіни, смарагди, сапфіри, олександрити) в будь-якому вигляді, а також благородні метали (золото, срібло, платина й метали платинової групи — паладій, іридій, осмій, родій, рутеній).

Валютна інтеграція – цілеспрямований процес поступового зближення та об'єднання валютної політики і валютних відносин країн-учасниць у межах регіональних економічних об'єднань.

Валютна інтеграція передбачає створення регіональних зон, у межах яких забезпечується відносно стійке співвідношення курсів національних валют або поступова заміна їх регіональною валютою, а також єдина валю і на політика щодо інших країн і спільне регулювання валютних відносин країн учасниць. Валютна інтеграція – передумова розвитку інтеграції інших сфер національної економіки. Створення багатосторонніх клірингових та неклірингових платіжних угод і союзів – об'єктивна передумова валютної інтеграції. Власне інтеграційний процес починається на стадії створення валютного союзу, країни-учасниці якого координують свою економічну політику і створюють відповідні спільні інститути для зменшення взаємних відхилень курсів власних валют і переходу до регіональної валюти. Валютна інтеграція дає змогу країнам-учасницям проводити спільну валютну політику щодо інших країн та координувати грошово-кредитну політику всередині регіону.

Валютна інтервенція – форма валютної політики, що передбачає втручання центрального банку в операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної валюти. Методами такого впливу є купівля-продаж значної кількості іноземної валюти.

Валютна афера – протизаконні, шахрайські операції з валютою.

Валютна біржа – установа, в якій на підставі чинного законодавства здійснюється регулярна й упорядкована торгівля іноземною валютою відповідно до попиту і пропозиції. Як самостійний елемент інфраструктури валютній біржі збереглася лише в деяких країнах (у ФРН, Франції), в решті цю роль виконують найбільші банки. В Україні валютними біржами є Українська міжбанківська валютна біржа в м. Києві.

Члени валютної біржі – комерційні банки (які отримали ліцензію від центрального банку на проведення валютних операцій), інші фінансові інститути, що мають право на здійснення валютних операцій.

Валютна блокада – заходи держави щодо обмеження обігу в країні іншої валюти.

Валютна війна – боротьба між окремими країнами або їх угрупованнями за ринки збуту через активне використання коливань валютних курсів. Ці коливання відображають, з одного боку, зміни насамперед в економічному становищі країни на світовому ринку, з іншого – створюють передумови для цих змін. Вони тісно пов'язані передусім зі станом зовнішньоторговельної діяльності. Тому валютна війна відбуваються на тлі війн – торговельних і митних. В їх основі – намагання держав якнайповніше реалізувати національні економічні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Валютна декларація – документ у вигляді заяви, який пред'являють на митниці й який містить дані про валюту, яку перевозять.