Вакханалії – нічні свята на честь бога Вакха (Діоніса), що мали оргаїстичний характер і користувалися особливою популярністю в Італії з початку II ст. до н.е. У вакханалії брали участь вільні та раби незалежно від статі, віку і належності до тієї чи іншої народності. Жрецькі функції виконувалися переважно жінками. Вакханки в священному шаленстві розривали на частини живого бика і поїдали сире м'ясо заради прилучення до «божественного начала». З цим обрядом безпосередньо пов'язане християнське причастя.

Варфоломіївська ніч – «криваве весілля» – масове знищення гугенотів католиками 1572 р. у Парижі в ніч перед «святом св. Варфоломія» (24 серпня). Різанина відбувалася і в провінціях. За три дні побоїща було вбито близько 30 тис. осіб. Варфоломіївська ніч була організована католичкою – матір'ю короля Карла IX королевою Катериною Медічі й керівниками католицької партії Гізами, які скористалися приїздом гугенотського дворянства до столиці з нагоди весілля глави гугенотів короля Генріха Наваррського і сестри Карла IX Маргарити Валуа. Мета Варфоломіївської ночі – послабити та придушити протестантський рух.

Беатифікація – зарахування до «лику блаженних» у католицькій церкві.

Богородиця – у християнстві Богиня-мати, діва Марія, мати Ісуса Христа, яка народила його від непорочного зачаття. З поширенням християнства культ Богородиці тісно пов'язаний з місцевими віруваннями і залежно від соціальних умов набуває різного характеру: у Західній Європі за часів феодалізму він перетворився у культ Мадонни, на Русі злився з дохристиянським культом богині землі і родючості, поступово його витіснивши. У багатьох релігіях це Божа мати, богиня, яка народжує Бога чи богів. До богородиць належали вавилонська Іштар, фінікійська Астарта і малоазійська Кібела. Близька до них і грецька Деметра. Культ Богородиці тісно пов'язаний з основним заняттям населення – землеробством. Богородиця шанувалась як богиня родючості.

Абат – титул настоятеля монастиря у католицькій церкві. В церковній ієрархії другий за значенням ранг після єпископа. Призначається єпископом чи кардиналом, має право висвячувати у нижчі церковні чини.

Абатство – католицький монастир.

Аватара – в індуїзмі перевтілення головного божества в образи інших богів, людини або тварин. Наприклад, бог Вішну здійснює багато перетворень, основними з них вважають десять: у перших чотирьох він виступає в образі тварин (вепра, людини-лева, риби і черепахи); п'яте – втілюється в образі карлика-велетня; в останніх п'ятьох – перевтілюється у напівбогів і героїв індійської міфології (Парашурана, Рама, Кришка, Будда, Месія-Калка). Перевтілення індійських божеств описані у Ведах.

Неупереджений аналіз нинішнього стану релігійності і нерелігійності в Україні вимагає подолання принаймні двох найпоширеніших ідеологічних ілюзій.

Перша з них стосується недалекого минулого. Її сутність полягає у переконанні, що за часів радянської влади в країні склалося перше в історії людства суспільство масового атеїзму. Більшість його громадян, за соціологічним опитуванням близько 80%. становили невіруючі. Хоча й неоднорідним видавався їх склад, однак спільним визнавалося теоретичне та практичне неприйняття релігії, відсутність віри в надприродне, неналежність до жодної з церковних структур.

Порушення питання щодо ставлення політичних партій і громадських рухів до релігії, церкви, віруючих відбиває нові реалії сучасного політичного життя України. Воно свідчить, що багатопартійність як одна з форм вираження реального політичного плюралізму є фактом. Поряд з цим сталися істотні зміни в соціальному статусі церкви, діяльності релігійних організацій, функціонуванні релігії у контексті духовних цінностей та моральних орієнтирів нашого часу. Обидва процеси взаємопов’язані. Водночас вони є породженням якісно нових змін у суспільстві.