Економічна кібернетика

Економічна кібернетика – науковий напрям що використовує ідеї, методи й засоби кібернетики для вивчення економічних систем. Економічна кібернетика вивчає економіку та її структурні й функціональні елементи, щоб знайти оптимальні рішення для управління ними існують три основні напрями розвитку економічної кібернетики:

  • теорія економічних систем і моделей – розробка методологічного системного аналізу й моделювання економічних процесів,
  • теорія інформаційних технологій в економіці – дослідження в економічних системах технологій збирання, накопичення, зберігання й обробки інформації,
  • теорія систем управління в економіці – вдосконалення ефективності економічних систем через поліпшення продуктивності управлінської праці з використанням можливостей технічних засобів обробки інформації.

Економічна кібернетика досліджує процеси управління економікою країни народним господарством, галуззю, районом, виробничим комплексом, цехом дільницею та ін.

Методи аналізу, які використовують в економічній кібернетиці, дають змогу знаходити оптимальний режим розвитку економічного об'єкта, явища, ситуації або виробничого процесу. Математичне моделювання економічних систем чи певних аспектів у їх функціонуванні дало можливість краще осмислити їх динаміку, науково обґрунтувати прогноз їх розвитку, виробити ефективні рекомендації для управління цими системами. Особливо важливими є вивчення динаміки та рівноваги цін, виявлення й аналіз зворотних зв'язків дослідження конфліктних ситуацій, створення ефективних людино-машинних діалогових систем, аналіз певних рішень, положень і доктрин. Управління є процесом цілеспрямованого використання об'єктивних законів. Людина певною мірою може підпорядкувати своїй волі протікання процесу, використовуючи об'єктивні закони для створення чи усунення умов, які зумовлюють дію інших об'єктивних законів тобто створити умови цілеспрямованого розвитку процесу, а також внаслідок зміни правового поля, вдосконалення господарського механізму тощо. Економічна кібернетика за допомогою свого інструментарію аналізу інформаційних технологій істотно поглиблює наші уявлення про економічні системи. Вона не лише використовує об'єктивні закони й вивчає управління в природі, техніці та суспільстві, а й створює пі гучні системи, яким властиві характеристики реального світу висока організованість, надійність зв'язків, здатність вибору оптимальної поведінки в реальній обстановці, здатність до адаптації, самонавчання, самоорганізації. Поглиблення й конкретизація наукових істин у галун конкретної економіки повинно здійснюватися завдяки використанню кібернетичних методів системного аналізу, внаслідок чого ці істини доводитимуться до математичної формалізації, перетворюючи економіку на точну науку.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.