Аналіз способів ухилення від оподаткування
«Тіньовий» бізнес, якщо відділити його від незаконної за своїм характером діяльності, перш за все потрібно розуміти як умисел на приховування від сплати податків, митних та інших платежів.
В рамках «тіньової економіки» можна виділити три види операцій:
1. Повністю виведені з під бухгалтерського обліку.
2. Спрямовані на приховування частини обороту.
3. Здійснювані під виглядом інших операцій.
Ці види є ключовими моментами для розуміння змісту встановлених операцій та визначення характеру порушень податкового законодавства.
Аналіз відомих способів ухилення можна поділити на дві групи.
До першої групи відносяться способи, які не ведуть до приховування ні фінансово-господарської діяльності, ні її результатів. Вони зводяться лише до неправомірного бухгалтерського обліку, тоді як усі здійснені обороти коштів в ньому враховані. Такі операції хоча і являються способами ухилення від оподаткування, однак, за визначенням, до «тіньової» економіки не відносяться. Якщо всі операції проведені по обліку, то характер порушення правил обліку встановлюється без допомоги спеціальних засобів, і вони достатньо просто піддаються контролю з боку держави.
До другої групи відносять, по перше, приховування об’єктів оподаткування, по-друге, заниження об’єктів оподаткування, а також ряд специфічних способів типу:
1. Фальсифікацію звітних та облікових документів.
2. Знищення облікових документів.
3. Нелегальні валютні та зовнішньоекономічні операції (контрабанда).
4. Створення штучної дебіторської заборгованості.
5. Відпуск товарів без попередньої оплати, в т.ч. на реалізацію.
6. Переховування виручки на рахунки залежних структур, без уповноваження останніх сплачувати відповідні податки.
7. Неповернення валютних цінностей від нерезидентів у встановлені строки – 90 днів.
В пунктах 4-7 вказано способи, при яких можуть здійснюватися операції, які матимуть відображення у бухгалтерському обліку. По них розраховуються податки, але кошти до бюджету не надходять, оскільки на розрахунковому рахунку платника податків їх не виявляється. За допомогою певних фінансово-господарських операцій вони виводяться з одного легального обороту і направляються до іншого, який також може бути легально оформлений. Такі операції, звичайно, не можуть бути прямо взяті на облік. Тому вони або взагалі не відображаються у бухгалтерському обліку, або (найчастіше) маскуються під інші види операцій. Це так звані «псевдооперації». Протиправність фінансово-господарських операцій, замаскованих під легальні, важко піддаються контролю, оскільки справжній зміст операцій вислизає і для його виявлення необхідне використання спеціальних засобів. Вони можуть як підпадати під поняття «податкова злочинність», так і виходити за його межі.
Таким чином, існують способи ухилення від оподаткування, при яких відбувається податкове правопорушення, проте фінансово-господарські результати діяльності самі по собі не приховуються, у разі необхідності можуть бути показані перевіряю чому і піддаються контролю, тому не можуть вважатися «тіньовою» діяльністю.
Окремо стоять проблема ухилення від оподаткування шляхом незаконного використання податкових пільг.
Поряд із універсальними способами ухилення існують такі, що характерні для окремих видів податків:
- Зниження податку на прибуток:
- неправомірне віднесення витрат на фінансові результати підприємства;
- завищення позареалізаційних витрат тощо.
- Ухилення від сплати і заниження ПДВ:
- не зарахування ПДВ по бартеру;
- завищення суми ПДВ, належних до відшкодування з бюджету та інше.
- Ухилення від сплати акцизного збору: внесення у технологію виробництва підакцизної продукції (товарів) незначних змін з метою виведення її з під обкладання акцизним збором, при фактичному використанні у звичайному порядку.
- Ухилення від сплати прибуткового порядку:
- отримання крупної матеріальної допомоги, персональної винагороди або безповоротної позики;
- безповоротне отримання коштів у підзвіт;
- ненадання або перекручення даних у декларації про сукупний річний доход та інше.