Функції і система цін на підприємстві

В умовах ринкової економіки комерційний успіх будь-якого підприємства багато в чому залежить від правильно вибраної стратегії і тактики ціноутворення на товари і послуги. Складність ціноутворення полягає в тому, що ціна – категорія кон'юнктурна. На її рівень істотно впливає комплекс політичних, економічних, психологічних і соціальних чинників.

Існує три основні цілі цінової політики:

• забезпечення збуту;
• максимізація прибутку;
• утримання своєї частки ринку.

Підприємство може або переслідувати вказані цілі одночасно, або вибрати для себе пріоритетну мету.

Система цін на підприємствах промисловості, таким чином, мусить будуватися так, щоб вона забезпечувала самофінансування підприємств і об'єднань (повну окупність виробничих витрат і управління, отримання прибутку), також активно впливала на розвиток виробництва, тобто на збільшення випуску продукції, поліпіпення її якості і т.д.

Ціна на будь-який товар складається з певних елементів, перелік яких міняється залежно від виду ціни. Співвідношення окремих елементів ціни, виражене в частках або відсотках, є структурою ціни.

Визначення структури ціни дозволяє зрозуміти, яку частку в ціні становлять собівартість, прибуток і податки. На основі цієї інформації можна ухвалювати рішення про можливі резерви і напрями зниження цін, витрат, про збільшення прибутку, тобто розробляти стратегію і тактику ціноутворення на підприємстві. Якщо в структурі ціни найбільшу частку займає собівартість, то це можна сприймати як сигнал до зниження конкурентоспроможності, оскільки підприємство не може брати повноцінну участь в ціновій конкуренції. Велика частка прибутку і податків і низька частка собівартості свідчать про зворотну ситуацію – підприємство конкурентоспроможна і може в конкурентній боротьбі використовувати чинник зниження цін вільніше.

Коли відома структура ціни, можна легко уявити собі, як на ній позначається подвійне оподаткування (у випадку, якщо товар обкладається акцизом), а також вплив великого числа посередників на формування структури роздрібної ціни (чим ширше коло посередників, тим більше число раз повторюватимуться такі елементи, як купівельна і роздрібна ціна оптового посередника, що приведе до зростання частки постачальницько-збутових надбавок в роздрібній ціні).

Необхідно відзначити, що частка собівартості у складі ціни потребує додаткового ретельного аналізу. Це було пов'язано з тим, що всі витрати виробництва продукції і надання послуг діляться на умовно-змінні, частка яких у складі собівартості може бути різною, і умовно-постійні. Якщо підприємство намічає понизити частку витрат в ціні продукції, то воно мусить провести додатковий аналіз в цій галузі.

Діючі в економіці ціни утворюють єдину систему і знаходяться у взаємозв'язку і взаємодії. Система цін складається з ряду блоків, які у свою чергу діляться на підблоки. В основі взаємодії всіх блоків лежить принцип сполучених судин: зміна цін в одному з блоків приводить до обов'язкової їхньої зміни в інших блоках. Взаємозалежність і взаємодія цін обумовлені двома чинниками:

1. формування цін всіх блоків базується на єдиних законах – законах вартості, пропозиції і попиту:
2. господарська діяльність всіх підприємств взаємопов'язана, вони використовують продукцію один одного. Наприклад, зміна тарифів на вантажні перевезення, електроенергію знаходить швидке віддзеркалення в цінах практично на будь-яку продукцію.

Існує велика кількість ознак, за якими здійснюється класифікація цін. Проте твердих меж цих класифікацій немає – одна і та ж ціна може одночасно відноситися до декількох груп цін. Ціни можна розділити на такі групи:

1. Ціна базисна – ціна товару з фіксованими в прейскурантах параметрами якості, розміру, хімічного складу.
2. Ціна демпінгова – одинично понижена ціна продажу товарів, що використовується як спосіб витіснення конкурентів з ринку.
3. Ціна диференційована – ціна, яка диференціюється в межах певного району або за іншими ознаками.
4. Ціна змінна – ціна, яка встановлюється на вироби з певним терміном виготовлення.
5. Ціна зовнішньоторговельна – ціна на експортні і імпортні товари, рівень якої формується на світовому ринку.
6. Ціна зональна – ціна, яка відображає географічні умови виробництва або реалізації продукції.
7. Ціна комерційна – ціна на предмети споживання, реалізовані в комерційних магазинах.
8. Ціна лімітна – верхня межа рівня цін, встановлювана на проектовані вироби.
9. Ціна нормальна – ціна товару, позначена в прейскурантах; біржова котирувальна ціна на товар.
10. Ціна паритетна – ціна, яка регулює рівень цін на основні види сільськогосподарської продукції.
11. Ціна початкова – ціна на пропоновану до продажу на аукціоні партію товару, яка встановлюється його власником.
12. Ціна престижна – ціна на унікальний товар, який користується підвищеним попитом.
13. Ціна продажна – кінцева ціна, за якою продавець реалізує товар споживачу.
14. Ціна разова – ціна на продукцію виробничо-технічного призначення, яка виготовлена за одиничними замовленнями.
15. Ціна СІФ ціна в зовнішньоекономічній діяльності, включаючи вартість товару, транспортні витрати і страхування вантажу.
16. Ціна тверда – ціна, встановлювана у момент підписання контракту і не міняється протягом його дії.
17. Ціна фактурна – ціна закупівлі і продажу товарів; залежить від умов угоди між імпортером і експортером.
18. Ціна ФОБ – контрактна ціна в зовнішній торгівлі, що включає вартість товару і всі витрати експортера на доставку в порт відправки.

Групування цін залежно від ступеня їхнього державного регулювання.

Регульовані ціни формуються під впливом коливань попиту і пропозиції, але відчувають певну лімітуючу дію державних органів з ціноутворення, міністерств і відомств, що обмежують зростання або зниження цін різними заходами.

До регульованих цін відносяться:

• граничні (порогові, лімітні) ціни – найвищі ціни, за якими можна продавати продукцію;
• гарантовані ціни – єдині для всіх виробників ціни, за якими закуповується продукція, встановлювані з метою створення оптимальних економічних умов виробництва продукції;
• ціни, що рекомендуються, – ціни, які передбачається встановлювати на той або інший вид продукції, проте рекомендація не носить директивного, обов'язкового характеру.

Вільні ціни – це ціни, які вільно формуються тільки під впливом зміни кон'юнктури ринку і не зазнають прямої державної дії. Державна політика знаходить в них своє непряме віддзеркалення через дію на ситуацію на ринку і встановлення «правил гри» на ринку. До вільних цін відносяться:

• ціни попиту – ціни, за якими споживачі готові придбавати товари;
• ціни пропозиції – ціни, за якими виробники готові продавати товар;
• ціни виробництва – ціни, визначувані на основі витрат виробництва плюс середній прибуток.

Фіксовані ціни – це ціни, встановлювані на певному рівні, зміна якого можлива тільки відповідно до рішення державних органів з ціноутворення. В умовах ринкової економіки коло товарів, на які встановлюються фіксовані ціни, було обмежене. Звичайно фіксація цін здійснюється як тимчасовий захід, мета якого – підтримка соціально незахищених верств населення або вихід з кризової ситуації, пов'язаної із зростанням інфляції.

В сучасній практиці господарювання використовуються також ринкові ціни, які виділяються без певної класифікованої ознаки.

В умовах ринкових реформ ціна виконує такі функції:

1. інформаційну. Вона виявляється в розповсюдженні виключно важливих оперативних відомостей про наявність товару, його дефіцитність, про товарні ринки, де доцільно активізувати діяльність;
2. розподільна. Вона виражається в тому, що розмір ціни на ресурси залежить від їхньої рідкості, чим більш обмежений ресурс, тим вище його ціна. В результаті підприємства – споживачі прагнуть менше купувати дорогі ресурси і замінюють більш дешевими іншими, тим самим забезпечується раціональний розподіл і використання ресурсів;
3. врівноважуюча. Ця функція полягає в забезпеченні рівноваги між обсягами попиту і пропозиції на ринку;
4. стимулююча. Вона виявляється в створенні економічної зацікавленості підприємств в розвитку інноваційної діяльності, підвищенні якості продукції, поліпшенні упаковки, зниженні витрат. В умовах ринку підвищення якості, поліпшення упаковки дозволяють підвищити конкурентоспроможність, на основі цього оволодіти більшою часткою ринку і збільшити обсяг продажів. Найважливішою функцією ціни є забезпечення прибутковості. Підприємство прагне встановити таку ціну, щоб забезпечувати максимальний дохід при оптимальному обсязі випуску продукції.

Джерело – глава з навчального посібника:

Внутрішній економічний механізм підприємства: навчальний посібник / В.М. Гончаров, Н.В. Касьянова, Н.В. Вецепура, Д.В. Солоха та ін.. – Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2007. – 284 с.