Координаційна діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю повинна здійснюватись у суворій відповідності до основних правил цієї діяльності або принципів діяльності, що дозволяє підняти ц ефективність. Проблема принципів координаційної діяльності не отримала чіткого визначення. Підтримуючи думку, що під принципами координації слід розуміти загальні керівні положення або засади, що визначають повноваження суб’єктів координації, уважаємо, що це й правові засоби та Гарантії її здійснення. Слід відмітити як позитивний факт, що останнім часом у нормативних документах знайшли закріплення принципи координації, які названі основними засадами. Вони є загальними керівними положеннями координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. Так, у п. З "Положення про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю" дано перелік основних принципів:

• законність рішень і дій;
• рівність усіх суб’єктів координаційної діяльності в прийнятті спільних рішень, постановці питань, внесенні пропозицій щодо розроблення рекомендацій і заходів;
• самостійність кожного правоохоронного органу в межах його компетенції, визначеної законодавством, недопущення підміни одного органу іншим при виконанні узгоджених рішень, рекомендацій та проведення спільних заходів;
• відповідальність керівника правоохоронного органу за своєчасне виконання узгоджених заходів;
• гласність у висвітленні результатів роботи в тій мірі, в якій вона не суперечить вимогам законодавства про захист прав, свобод людини і громадянина, державної та іншої таємниці, що охороняються законом (п. 3 Положення).

Основи координаційної діяльності правоохоронних органів і закріплення керівної ролі прокуратури мають свою історію розвитку.

Особливо активно координація проводилася на початку радянського періоду. У першому законодавчому акті про прокурорський нагляд, "Положенні про прокурорський нагляд в УРСР, затвердженому ВУЦВКом 28 червня 1922 р., закріплено, що прокуратура засновується в інтересах правильної постановки боротьби зі злочинністю. Вимога про "постановку боротьби" означала, що на прокуратуру покладались обов’язки нагляду та погодження діяльності всіх органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю.

Загальний стан криміногенної обстановки в Україні характеризується консолідацією злочинних угруповань, підвищенням їх активності. У звязку з цим перед правоохоронними й іншими державними органами постали відповідальні завдання – забезпечити активну наступальну протидію злочинності, підвищити ефективність боротьби зі злочинністю, особливо з її організованими формами та корупцією.

Нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань спрямований на те, щоб не порушувалися передбачені кримінально-виконавчим законодавством порядок та умови утримання осіб при відбуванні ними покарань, додержувалися права затриманих, узятих під варту, засуджених до позбавлення волі чи інших заходів примусового характеру, виконувалися цими особами покладені на них обов’язки.

Нагляд за законністю виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, має певні специфічні особливості прокурорської діяльності. Вони характеризуються сукупністю даних, які свідчать про виконання адміністраціями установ і органів своїх обов’язків дотримання порядку й умов виконання покарань, законності застосування заходів реагування стосовно засуджених, які порушують установлений порядок або ухиляються від відбуття покарання.