Проблема нелегальної міграції в Україні та в світі

Загальновідомо, що Україна знаходиться на перехресті шляхів «між Сходом і Заходом». Таке геополітичне положення значною мірою упродовж багатьох століть детермінувало історичні, культурницькі, духовні й політичні особливості розвитку нашої держави.

Актуальність досліджуваної проблеми полягає у тому, що останніми десятиліттями географічне положення України почали активно використовувати з метою нелегальної міграції, транспортування мігрантів та торгівлі людьми. Водночас Україна відіграє важливу роль у стримуванні потоків нелегальної міграції зі Сходу до держав Центральної та Західної Європи. Суб’єктами нелегальної міграції через територію України є населення країн СНД та Азії. Механізми ефективної протидії нелегальній міграції та запобігання її негативних впливів остаточно не визначено.

Проблему нелегальної міграції досліджували як вітчизняні (О. М. Джужа, І. Б. Березовський, В. О. Іващенко, В. В. Коваленко, В. І. Кривенко, О. В. Кузьменко, В. М. Куц, О. А. Малиновська, А. П. Мозоль, О. В. Надьон, В. О. Новік, А. М. Черняк, С. Б. Чехович, В. І. Шакун, М. О. Шульга та ін.), так і зарубіжні вчені (М. Війєрс, Р. Вольвенд, В. В. Лунєєв, М. Пуглі, Дж. Солт, Р. Хавсман, П. Холмс, А. Шлоенхард).

Наш час характеризується збільшенням масштабів міграційних процесів у світі, розширенням та розвитком зв’язків та інтеграції між країнами. Мігранти завжди вносили свій вклад у розвиток будь-якої країни, її економічної, соціальної та культурної складової. На даний момент найбільшим у світі за обсягами міграції вважається коридор Мексика – США, обсяги якого перевищують 10 млн. осіб кожного року. Також одними з найбільших коридорів є Туреччина – Німеччина, Алжир - Франція. Якщо ж розглядати міграцію до країн ЄС загалом, то такий коридор не поступатиметься, а то і переважатиме згаданий напрямок Мексика – США.

Україна завдяки своєму вигідному територіальному положенню стала транзитною державою для потоку мігрантів у країни ЄС, адже у нашої країни є спільні сухопутні кордони з Румунією, Польщею, Словаччиною та Угорщиною, які простягаються на сотні кілометрів. Попри свою економічну вигоду розташування, Україна зручна і для нелегальної міграції, тобто незаконного переміщення поза пунктами пропуску або з приховуванням від прикордонного та митного контролю.

До багатих та благополучних країн ЄС мріє потрапити багато людей, зокрема з арабських та мусульманських країн. Серед основних потоків нелегальних мігрантів та шукачів притулку, які направляються до нашої країни, або, що відбувається найчастіше, використовують її як транзитну зону, можна виділити громадян Пакистану, Афганістану, Іраку, кавказьких республік РФ, Палестини, Нігерії, Сирії, Ефіопії, Судану, Єгипту. Зокрема, відбулася переорієнтація на переправлення громадян країн пострадянського простору. У першу чергу це стосується Грузії, Росії та Молдови.

Згідно зі статистикою, яку надають у держвідомстві, у 2012 році 68% мігрантів, затриманих за незаконне перетинання кордону та інші правопорушення, були вихідцями з пострадянських країн, переважно Молдови (740 осіб), Грузії (219), Росії (119 - вихідці з Чечні), Азербайджану (92), Вірменії (84), Узбекистану (72), Таджикистану (59), Киргизстану (50) і Казахстану (17).

Подібна тенденція спостерігалася і в першому півріччі нинішнього року. Протягом перших шести місяців їх частка склала 65% від кількості мігрантів, затриманих за незаконне перетинання кордону та інші правопорушення. Переважно це громадяни Молдови (217 осіб), Грузії (111), Росії (56 – вихідці з Чечні), Вірменії (32), Азербайджану (16), Узбекистану (14), Таджикистану (11) і Киргизстану (6).

Крім того, збільшилася кількість випадків використання процедури легального в'їзду, студентського каналу і використання процедури отримання статусу біженця для тимчасової легалізації іноземців в Україні, зокрема, громадян Сомалі, Афганістану та В'єтнаму. Крім того, збільшується потік громадян Сирії через нестабільну ситуацію в країні.

Варто зазначити, що у 80% випадках незаконна міграція через територію України не є стихійною, навпаки, це добре організований і з роками налагоджений бізнес. Мало хто з мігрантів спроможний відважитись на таку «мандрівку» самотужки. Мотиви, що спонукають мігранта нелегально проникнути до країни можуть бути різні: економічні, пошук притулку, або це можуть бути утриманці особи, яка вже влаштувалася в країні. Більшість нелегально мігрує з економічних причин. Зазвичай ще у своїй країні вони домовляються за незаконну переправу до країн ЄС з міжнародною злочинністю, яка спеціалізується на переправлені людей. Ціна на такі послуги коливається від $4 тис. до $7 тис., в залежності від різних нюансів, наприклад: країни походження, транзитного маршруту, кількості посередників під час переправи. Деякі охочі потрапити до ЄС продають свої квартири, будинки, останнє майно, щоб назбирати ці суми, особливо, якщо емігрувати вирішила уся сім’я. Кращим варіантом для шукачів притулку є випадок, якщо вдається відкрити туристичну візу до України, в такому разі доведеться перетинати лише один кордон – Україна – ЄС.

Зараз у світі нараховується близько 150 млн. мігрантів. Перше місце згідно цього показника займає Європа – 56 млн. осіб. Важливо зазначити, що з початку 90-х рр. ХХ ст. рівень офіційної імміграції там знизився, але чисельність іноземного населення практично не зменшилась. Така ситуація пояснюється високим процентом нелегальних іммігрантів, а також біженців та вимушених переселенців в загальному міграційному потоці, на реєстрацію, розміщення та допомогу яким європейські держави витрачають величезні кошти. Якщо у 1990 р. в світі нараховувалось близько 3,5 млн. біженців, то на початку нового тисячоліття їх число збільшилося майже в десять разів.

Пік міграції через Україну припав на кінець 1990 – тих та 2000-ні роки, значно спавши після 2010 р., коли Україна підписала закон про реадмісію. Згідно з цією угодою від 1 січня 2010 року держава зобов’язалася приймати до себе десятки тисяч нелегалів з ЄС, які дісталися туди через територію України. Проте мало кого з нелегалів радувала перспектива уже з країн ЄС бути депортованими до України, та в подальшому до своєї країни доходження, тому відбувся деякий спад, скоріш за все тимчасовий.

Специфічною рисою сучасної міграції є збільшення частки жінок (до 58,5%) та дітей в міграційному потоці. Досить розповсюдженим явищем є незаконне переміщення жінок, дівчат та дітей з метою сексуальної експлуатації. За оцінками експертів, щорічно на світовий ринок інтимних послуг потрапляє від 700 тис. до 4 млн. чол.

Слід також зазначити соціально-економічні наслідки нелегальної імміграції для Європи, зокрема і для України. Нелегали, які готові працювати на будь-яких умовах, зводять нанівець соціальні гарантії, які існують в європейських країнах, (мінімальний рівень заробітної плати, максимальна тривалість робочого дня), а також потребують величезних фінансових витрат на прикордонний контроль, створення таборів для біженців, на соціальні та медичні послуги, утримання під вартою, депортацію.

Засилля нелегальних іммігрантів є викликом безпеці. Загрози безпеці, які можуть бути як реальними, так і потенційними, виникають на різноманітних рівнях. Мова йде, з одного боку, про безпеку приймаючої сторони, а з іншого – про безпеку людей. При цьому важливими складовими безпеки є:

• особиста чи індивідуальна безпека, фізична безпека в широкому розумінні;
• соціальна безпека, збереження гідного соціального статусу та системи гарантій і благ;
• економічна безпека. На даний момент, особливу загрозу нелегальна імміграція становить у санітарно-епідеміологічному вимірі країни перебування. Крім того, нелегали , не маючи стабільної зайнятості та бажання повертатись у гірші умови, поповнюють групи «вигнанців суспільства» і стають джерелом злочинності та тероризму.

Нелегальна імміграція створює реальні та потенційні загрози фактично будь-якому аспекту безпеки приймаючої сторони. Вона спотворює соціальну, демографічну, територіальну структуру, загострює конкуренцію на місцевих ринках праці та житла, створює цілі сектори зайнятості, які не мають законодавчого регулювання, викликає соціальну напругу, ріст ксенофобії та екстремізму.

Нелегальна міграція все частіше розглядається як один із можливих шляхів розповсюдження міжнародного тероризму. Крім того, трагічні події останніх років призвели до необхідності вибору між свободою особистості та безпекою. Важливо зазначити, що повсякденна свідомість в європейських країнах так глибоко засвоїла традицію свободи та безпеки, що саме безпека стала однією з найголовніших культурних цінностей Європи. І якщо в 90-х рр. ХХ ст. свобода займала перше місце, то тепер європейці все частіше надають перевагу безпеці. Іншими словами, нелегальна імміграція тісно переплітається зі сферою як національної, так і особистої безпеки.

Отже, нелегальна міграція в Україні є гострою проблемою, що впливає на стан правопорядку, економічну ситуацію, і на міжнародний імідж не тільки нашої держави, а й багатьох інших. Для України проблема нелегальної міграції цілком нова і її зростаюча тенденція викликає занепокоєння, оскільки вона пов'язана з незаконними операціями та різними видами злочинності. Стрімкий розвиток та розширення географічних меж нелегальної імміграції пояснюється різноманітними факторами економічного та політичного характеру. Нелегальна міграція займає вагомий відсоток у структурі міграційних потоків. Вона є соціально небезпечним, шкідливим, протизаконним явищем, яке реально загрожує економічним інтересам і громадській безпеці нашої держави. Вона є однією з причин зростання злочинності, поширення небезпечних захворювань, розвитку підпільного ринку праці, виникнення напруженості у відносинах між багатьма державами.

Джерело: Сисюк Л.П., Гилюк Л.О. «Проблема нелегальної міграції в Україні та в світі»