Інфраструктура

Інфраструктура (лат. infra – нижче, під і structura – будова, взаєморозташування) – комплекс галузей народного господарства (сфери матеріального і нематеріального виробництва), які обслуговують промисловість і сільське господарство. До нього належать виробнича й невиробнича (або соціальна) інфраструктура.

Виробнича інфраструктура – будівництво шосейних доріг, каналів, мостів, портів, аеродромів, всі види транспорту (автомобільний, повітряний, водний, залізничний), зв'язок, енергопостачання, санітарно-технічне обслуговування та ін.

Соціальна інфраструктура – житлове та комунальне господарство, підприємства побутового обслуговування, водосховища й водопостачання, енергетичне господарство об'єктів соціального призначення, підприємства торгівлі, освіта (загальна і професійна), охорона здоров'я, курортно-туристичні зони. У розвинутих країнах світу об'єкти економічної і переважно перебувають у власності держави, яка здійснює основні капіталовкладення у їх розвиток. Це зумовлено великою капіталомісткістю цих галузей, низькою рентабельністю і навіть збитковістю, довгим робочим циклом тощо. Водночас їх розвиток є об'єктивною передумовою розширеного відтворення, відчутно впливає на рівень економічного розвитку країни, ефективність і результативність народного господарства, на конкурентоспроможність продукції та ін. Від рівня розвитку і значною мірою залежить і обороноздатність країни, її військовий потенціал. Це стосується проблем будівництва системи стратегічних шосейних доріг, аеродромів, портів, стану внутрішніх водних шляхів та ін. Тому, наприклад, у США і випереджає за рівнем технічної оснащеності багато інших галузей економіки. Так, у 60–70-ті XX ст. у цій країні було здійснено великий обсяг робіт з технічного переоснащення залізниць, повітряного транспорту, реконструкції внутрішніх водних шляхів, торговельного флоту. Федеральний уряд щороку фінансує майже 40% усіх витрат корпорацій на будівництво нових кораблів та їх експлуатацію, спрямовує значні субсидії на будівництво атомних електростанцій. З цією метою створюються змішані корпорації (наприклад, корпорація із супутників зв'язку КОМСАТ), урядові комісії (наприклад, комісія з атомної енергетики), регулюються тарифи на постачання електроенергії, газу, послуги зв'язку, громадського транспорту, надаються пільгові кредити, устаткування в оренду тощо. Найбільші переваги в отриманні пільгових і безвідсоткових кредитів мають корпорації–підрядники НАСА, міністерство енергетики. В разі надання державних замовлень державні органи мають право здійснювати контроль за процесом виробництва (стежити за відповідністю товарів і послуг специфікаціям і державним стандартам), використанням орендованих державного майна і промислового устаткування, фінансовий контроль за виконанням контракту.

У радянській економічній літературі панувала думка, що підприємства галузей і, як правило, не приносять прибутку, що стало однією з причин формування виробничої та соціальної і за залишковим принципом. Це призвело до низької якості шосейних доріг і залізниць, комунального господарства, зв'язку та ін. В умовах НТР темпи розвитку промисловості та сільського господарства, їх ефективність перебувають у прямій залежності від розвитку економічної та соціальної інфраструктури. У свою чергу, ефективність галузей, які входять до інфраструктури, залежить від їх оптимальної пропорційності й планомірності розвитку. Тому в деяких країнах Заходу розробляють довготермінові плани (до 25 років) розвитку цих галузей.

В Україні в 90-х XX ст. сфера економічної та соціальної і перебувала у стані глибокої кризи. Для її подолання необхідне здійснення радикальних економічних перетворень у промисловості та сільському господарстві, відновлення раціональних норм заощаджень та накопичення необхідних коштів для технічного переоснащення галузей інфраструктури.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.