Закон ринкової вартості

Закон ринкової вартості – закон, який відображає суттєвий, сталий, опосередкований ринком причинно-наслідковий зв'язок між виробництвом і споживанням і через формування ринкової вартості сприяє планомірно-пропорційному розвитку товарного виробництва. Закон ринкової вартості – модифікована форма вияву закону вартості. Закон вартості виражає причинно-наслідковий зв'язок між умовами виробництва й характером виробничих відносин (одна з його рис), а закон ринкової вартості регулює ще й розвиток виробництва, спрямовує його у бік пропорційного розвитку всіх галузей народного господарства.

В економічній літературі не існує чіткого розмежування цих двох форм вияву закону вартості, тому процеси, які виражає закон ринкової вартості, приписують закону вартості. Насправді між ними існує така сама відмінність, як між вартістю виробництва і вартістю відтворення, що в економічній літературі має назву «ринкова вартість». Компонентами причин-но-наслідкового зв'язку, який виражає закон вартості, є зокрема, зв'язок між неоднорідністю праці (різними умовами виробництва) і характером виробничих відносин у суспільстві. Виробничі відносини між людьми здійснюються відповідно до кількості та якості витраченої праці. Виробничі відносини, що виникають на основі суспільного поділу праці, називають товарними відносинами, і вони охоплюють всі сфери суспільного відтворення (обмін, розподіл і споживання). Для забезпечення прямої залежності між рівнем виробництва і рівнем споживання система виробничих відносин повинна розвиватися за єдиним принципом – на основі витрат праці. Водночас закон вартості має специфічні форми свого вияву. Так, у сфері виробництва він діє як закон, згідно з яким вартість товару визначається тільки витратами праці. У сфері обігу – як закон еквівалентного обміну товарами за вартістю. У сфері розподілу, зокрема необхідного продукту, – як закон розподілу за працею. У сфері споживання – як закон заміщення вартості спожитих факторів виробництва. На основі дії цього закону відбувається перенесення на новостворений продукт вартості спожитих засобів виробництва і необхідного продукту, внаслідок чого утворюється така категорія, як «витрати виробництва». У процесі відтворення формується конкретніша форма вияву закону вартості – закон ринкової вартості. Ринкової тому, що регулювання розвитку виробництва в ринковій економіці відбувається через ринок, зокрема механізм цін. При цьому ринкова форма вартості (вартість відтворення) свідчить про дію закону ринкової вартості, під впливом якого виробничі відносини здійснюються на основі витрат праці, але вже з певними поправками на умови виробництва потреби розв'язання суперечностей між виробництвом і споживанням, утчи пропорційного розвитку суспільного виробництва.

Конкретнішою формою вияву закону ринкової вартості є закон ціни виробництва, якому відповідає форма ціни виробництва як різновид ринкової вартості, властивої розширеному відтворенню з різною галузевою органічною будовою виробничих фондів (див. Вартість розширеного відтворення). Кінцева форма вияву закону ринкової вартості – закон ринкових цін, що виражає товарні відносини, які фактично склалися на ринку в момент купівлі-продажу під впливом об'єктивних І суб'єктивних факторів (різних форм вияву перерозподільчих виробничих відносин, що склалися з урахуванням економічного та політичного життя країни). Але головними, сутнісними є товарні відносини, що здійснюються на основі врахування витрат праці кожного виробника.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.