Бюджетний дефіцит – перевищення видатками державного бюджету доходів. Виникнення і зростання бюджетного дефіциту зумовлено економічними кризами, мілітаризацією економіки, веденням війн, економічною нестабільністю, зростанням заборгованості місцевих бюджетів, інших витрат з бюджету. Виник у рабовласницькому суспільстві. За домонополістичного капіталізму інтенсивно зростав під час війн. У США мав місце під час Громадянської війни у XIX ст. Після неї державні доходи перевищували витрати протягом 28 років іспано-американська війна наприкінці XIX ст. спричинила зростання бюджетного дефіциту і на початку XX ст. У 1900-20 бюджет держави був дефіцитним 11 разів, в 1920-30 – активним, а з 1931 по 1971 бюджетні дефіцити мали місце 33 рази. Вони були спричинені економічними кризами (особливо кризою 1929-33) і Другою світовою війною. Сукупний дефіцит бюджету за 1941-46 становив 204,9 млрд. дол., а приріст державного боргу – 220,5 млрд. дол.

Бюджетний процес – регламентована законом діяльність органів державної влади і місцевого самоуправління з формування (складання, розгляду, затвердження) та виконання бюджету.

Бюджетний рік – період, протягом якого виконується затверджений бюджет. У багатьох країнах (у т.ч. в Україні) цей період збігається з календарним роком.

Бюджетний рахунок – банківський рахунок, відкритий підприємством, організацією, установою для використання коштів, виділених з Державного бюджету.

Бюджетний устрій – організація та принцип побудови бюджетної системи, законодавче встановлений зв'язок між її ланками.

Бюрократія (фр. bureau – бюро, канцелярія і гр. kratos – сила, влада, держава) – система економічного, соціального, політичного та адміністративного управління, що базується на відокремленні виконавчої влади від волі членів суспільства, ігноруванні чинного законодавства, на сукупності зв'язків чиновників у різних сферах діяльності державних та недержавних організацій. Зумовлена відсутністю реальної демократії в суспільстві, існуючою системою державної влади, її надмірною централізацією, егоїзмом корпоративних інтересів чиновників, домінуванням адміністративних методів управління, зокрема використанням категоричних команд, низьким рівнем культури, моралі, поглибленням кризових явищ в суспільстві та ін.

Бюрократизм – монополізація у корисливих цілях основних важелів влади та управління в руках працівників спеціалізованого апарату різноманітних економічних і спеціальних інститутів та організацій і орієнтація нижчих ланок апаратного управління і влади на формальне виконання наказів або імітацію їх виконання у разі необхідності ризику відповідальності. Визначальною рисою бюрократизму є самозбереження та закріплення позицій суб'єктів владних і управлінських структур.