Умови створення біржі
Як би люди були ангелами, то ринки цінних паперів вільно і відкрито реагували на зміну попиту і пропозиції. І не було б потреби в його регулюванні, навіть потреба в саморегулюванні звелася б до мінімуму. Але ні в одній країні миру немає достатнього числа ангелів, щоб ринок міг функціонувати сам по собі". Ці слова про необхідність регулювання ринку даних паперів належать одному з учасників радянсько-американського семінару "Фондові біржі і їх роль у функціонуванні фінансових ринків", американському бізнесмену, Річарду Бернарду.
Одним верб могутніх регуляторів фінансового ринку є біржа, яку можна порівняти з обліковим органом цього ринку. Саме з її допомогою відбувається контроль за надходженням цінних паперів на ринок, встановлюється котирування, проводяться операції купівлі-продажу, переливу капіталу. Всього в світі налічується близько 200 фондових бірж в більш ніж в 60 країнах.
Отже, після випуску і первинного розміщення частина акцій потрапляє на "вуличний", позабіржовий ринок, оскільки завжди є вагомі причини, що вимушують компанії відмовитися від послуг біржі. Але в більшості випадків переваги біржової торгівлі примушує власників цінних паперів добиватися включення їх акцій в біржовий список. Адже саме, фондова біржа є там місцем, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів. Саме тут з середньої ціни операцій складається курс цінних паперів, формується кон'юнктура ринку.
Саме на основі біржової інформації будують снів господарську і фінансову стратегії уряди, керівники, населення, оскільки саме біржа може показати стан фінансового здоров'я як окремої фірми, підприємства, так і господарства країни в цілому.
Отже, відкриття біржі можна декларувати у будь-який момент, але треба, щоб вона ще і працювала. Перш за все, для цього додано бути достатня кількість цінних паперів. Причому треба не просто випустимо, акції якихось підприємств і спробувати продати їх через біржу, але треба, щоб хтось захотів їх купити. Наявність достатньої кількості цінних паперів нерозривно пов'язана з наступною умовою функціонування бирки – приватизацією державних підприємств, власності. Інакше на біржі просто нічим буде торгувати.
Крім того, необхідна законодавча основа – закони, регулюючі створення і діяльність акціонерних суспільств, закони, що стосуються випуску акцій і інших цінних паперів. Ті суспільства, які не витримають конкуренції або збанкрутять також потребують відповідних законодавчих актів.
Наступна умова виглядає для нас не зовсім звично і зрозуміло. Ця наявність атмосфери довіри. Почати з довіри в широкому сенсі – до уряду, кредитних установ. Найпрекрасніший, ідеально відладжений біржовий механізм крутитиметься вхолосту, якщо в суспільстві низок рівень довіри до інститутів державної влади, до господарських організацій. Необхідна також наявність особистої довіри між брокером і клієнтом, оскільки, наприклад, операції на біржі полягають усно і оформляються юридично заднім числом.
Уніфікація біржового процесу на основі затверджених стандартів є неодмінний умовою його ефективності. Дійсно, важко собі уявити більш "зарегульований" ринок, ніж біржа. Кожен крок брокерської фірми – від подачі заявки на придбання місця на біржі до здійснення позабіржових операцій – обставлений масою норм, правил, стандартів, що виробляються адміністрацією біржі і їй комітентами. І це жорстока необхідність, адже, наприклад, тільки за один день на Нью-Йоркській фондовій біржі переходить з рук в руки більше 160 мільйонів акцій (денний рекорд – 416 мільйонів акцій в 1989 році). Але найголовніше і вражаюче, що збоїв при висновку і оформленні операцій не буває.
Необхідне також створення сучасної біржової інфраструктури – каналів зв'язку, банків даних, інших технічних засобів, а також механізмів біржової торгівлі. Адже біржа – це тільки частина, хай і найбільш помітна, фондового ринку, яка у відриві від інших його компонентів існувати не може. Нормальне функціонування біржі забезпечується багато в чому інститутами, прихованими від очей широкої публіки. Саме вони займаються оформленням операцій. Велику роль грає, наприклад, сховище цінних паперів. При біржі також обов'язкова клірингова палата, яка забезпечує взаємні розрахунки клієнтів біржі. Для цього, перш за все, зіставляються дані по кожній торговій операції, як вони були зареєстровані купуючим і продаючим брокерами. Робиться це з метою укладення точного, узгодженого торгового контракту. Далі виконується бухгалтерське "розчищення" всіх торгових операцій, проведених протягом дня, щоб звести до мінімуму число переміщень цінних паперів між брокерами.
І, нарешті, в кліринговій палаті здійснюється відправка цінних паперів в обмін на платіж між купуючим і продаючим брокерами. Лише в сукупності зі всіма допоміжними службами біржа є закінченим механізмом, здатним ефективно функціонувати.
Ще однією важливою умовою нормальної роботи біржі є те, що в торгових залах працюють тільки брокери і члени біржі. Не можна туди пускати ні покупців з продавцями, ні комерційні банки. Перші, скориставшись біржовою інформацією в послугами, можуть укласти операцію самостійно, без посередників, від чого біржа зазнає збитки (як в трапилося в перший день торгів на Московській товарній біржі). А із сторони других криється небезпека економічного всевладдя, яке під вивіскою "універсального банкрутства" вже наступило в Німеччині і Швейцарії, де незалежний брокерський бізнес практично зник, і жоден підприємець не може почати або розширити справу без згоди банківських монополістів. Що тому пригнічувало більшість бірж, починаючи з Нью-Йоркської фондової біржі, відмовляє в членстві комерційним банкам, а деякі закриті навіть для банківських службовців.
Звичайно, передбачити всі небезпеки і створити біржу, на якій ніхто і ніколи не програє неможливо – адже інвестування і ризик нероздільні (інакше відбудеться тривіальне приміщення засобів в ощадкасу). Але все таки забезпечення мінімуму стабільності біржовій справі необхідне. І тут вже одним саморегулюванням біржі не обійтися – потрібне втручання держави. Саме воно покликане забезпечити контроль на всіх рівнях за рішеннями біржі і її нормативними документами і захистити (у певних межах) клієнтів і членів біржі від небезпеки зловживань.
Таким чином, тільки при дотриманні всіх вище перелічених умови можна вважати, що фондова біржа створена і сподіватися на її успіх.
Джерела:
- Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
- Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
- Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
- Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
- Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
- Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
- Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
- Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.